Маріїнський Палац – перлина архітектури

Для тих, хто цінує пам’ятки архітектури і бажає насолодитись спогляданням чудових історичних місць, буде дуже цікаво відвідати перлину архітектурного мистецтва Києва, побудовану в стилі барокко – Маріїнський палац. Ця будівля надзвичайно цікава не тільки своєю надзвичайною архітектурою, а й цікавою історією. Кожен її куточок пронизаний духом сторіч і величчю подій, що тут відбувалися. Маріїнський палац неодноразово зазнавав руйнівного впливу часу і пережив багато бурхливих моментів, що вирували  на протязі чотирьох сторіч. Сьогодні ця неперевершена перлина архітектурного мистецтва прикрашає собою столицю, притягує до себе увагу, як один з найкрасивіших палаців України, та чекає закінчення реставраційних робіт.

Історія появи Маріїнського палацу

1353867536_1Маріїнський палац з’явився завдяки імператриці Єлизаветі Петрівні. Нею в 1744 році було видано відповідний наказ, знаменитим архітектором Бартоломео Растреллі розроблено проект і у 1750 році почалося будівництво цієї величної споруди. Керівництво будівництвом було покладено на московського архітектора Івана Мічуріна.  У 1752 році Царський палац був введений в експлуатацію. Під час зведення цієї надзвичайно красивої будівлі були дотримані найкращі архітектурні традиції стилю барокко.

В той час палац був названий Царським, виглядав помпезно і велично. Його головний корпус має два поверхи, бокові флігелі цієї симетричної будови – одноповерхові. Перше, що бачать відвідувачі Маріїнського палацу – його фасад з об’ємними рисами і багатою пластикою. Саме ці риси повністю відповідають стилю барокко. Замовниця будівництва, імператриця Єлизавета Петрівна так і не встигла в ньому побувати, першою коронованою особою, що відвідала палац, була Катерина Друга. В лютому 1787 року вона приймала тут венесуельського посла Франсіско Міранду.

Протягом наступного століття Маріїнський палац виконував роль резиденції київських генерал-губернаторів.  На початку ХІХ століття палац декілька разів палав у вирі пожеж, і майже половину сторіччя знаходився в напівзруйнованому, вигорілому стані. Тільки у 1870 році цар Олександр Другий доручив архітектору Карлу Маєвському, реконструювати цю будівлю відповідно до старих планів та малюнків, що збереглися. Саме в цей час з південного боку палацу з’явився чудовий парк. Свою теперішню назву – Маріїнський, він отримав на честь імператриці Марії.

Навколо будівлі саме в цей час з’явились парні скульптурні композиції, мальовничі фонтани, мармурові інтегровані сходи, які вели на другий поверх будівлі.

Інтер’єр

interer-mariinskogo-dvortsa-belyiy-zalЗ середини Маріїнський палац вражає величезною кількістю художніх картин. Його відвідувачів вражає також розкішна паркетна підлога з витонченим візерунком, виготовлена з цінних порід дерева.

Маріїнський палац був резиденцією російських царів та членів їх сімей аж до початку Першої світової війни. Імператриця Марія Федорівна керувала тут розміщенням поранених солдатів під час Першої світової і будівля використовувалась як військовій штаб. Саме під час перебування в йому палаці Марія Федорівна дізналась про зречення свого сина, Миколи Другого від престолу.

Друга світова війна також залишила свій руйнівний відбиток на зовнішньому вигляді цієї будівлі. У 20-хроках ХХ століття тут розміщувалась сільськогосподарська школа, після – музей. Реконструкція палацу відбувалася після цього двічі, у 1940-х та у 1980-х роках.

Зараз Маріїнський палац являється церемоніальною резиденцією Президента України. Це один з найкрасивіших палаців України. Сьогодні у цій розкішній будівлі відбуваються прийоми іноземних делегацій, вручення нагород, проводяться різноманітні урочисті події.

Маріїнський Палац розташований у мальовничому куточку Печерського району Києва, між Маріїнським парком і Міським садом на вулиці Грушевського, 5-а, біля Верховної Ради України.

Поширити