Києво-Печерська Лавра — одна з найголовніших святинь

Кожен, хто живе у Києві чи приїздив у це місто хоча б один раз, був у Києво-Печерськії Лаврі. Це один з п’яти об’єктів нашої країни, яку охороняє ЮНЕСКО. Це святиня, національний музей, історична спадщина, яка займає площу аж у 23 гектари. Налічує в собі більше 100 будівель, дві печери та кілька музеїв.

img_3288 img_3290

Історія Києво-Печерської Лаври починається за часів Княжої доби, у далекому XI столітті. Тоді ще не було багато віруючих. Та одного разу аскетичний монах Антоній почав збирати однодумців. І коли їх кількість перевищила 12, він зробив печеру в одній горі на схилі Дніпра.

img_3297

Так і і почалась історія Лаври — з далеких та ближніх печер. А трохи пізніше вони збудували Успенський храм. Він був перший та був повністю з дерева. А навколо нього будували келії, де жили монахи. Уся братія переселилася з печер туди. Трохи згодом собор перебудували з каменя. А печери стали місцем для поховання. Зараз до печер ходят паломники та туди водять екскурсії. Галерею у дальних печерах будували у 1869 році. З того часу вона там і стоїть.

img_3300 img_3301

Успенський собор — це надзвичайної краси будівля. Він займає значну частину Соборної площі, має декілька куполів. А всередині він прикрашен фресками та іконами. І після кожного нападу та руйнування святині — її відновлювали та добудовували нові приміщення, а саме трапезну. Близ храму розташували оборонні стіни. До речі, Троїцька церква також входить до оборонної структури. Вона вбудована в стіну.  Заможні люди споконвіку фінансово підтримували Лавру. Звідти там і золоті куполи, і дорогоцінні ікони і вся велич та краса.

img_3308 img_3311 img_3321 img_3330

Значною подією стало будівництво храму Успіння Божої Матері. Його будували архітектори із Греції протягом 15 років. Нестор Літописець досить добре описував ці події у своєму творі «Повість минулих літ».

У XVI столітті побудували типографію. Вона приваблювала усіх культурних діячів: від письменників до художників. Саме вони і відстоювали православну віру у католицизму. Пізніше, у XVI столітті, до Лаври приєднався Петро Могила. Він є однією з найважливіших фігур в освіті Київської Русі. До того ж, типографія була могутньою і на її базі Петро Могила заснував гімназію. Там вивчали предмети точних наук та письмо. Пізніше він об’єднав її з Братською школою та заснував Києво-Могилянську академію, яка розташувалась на Подолі.

img_3309

У  XVII столітті Лавра досягла теперішніх розмірів. Там збудували багато нових храмів, які стоять і досі. У той же час будували нижню та верхню стіну, яка мала захищати від ворогів. Жоден цар не оминув святиню. Кожен просив благословення. Та потім підносив великі дарування на утримання храмів та території.

оборонна стіна
оборонна стіна

Служителі церкви завжди відгукувались на будь-які добрі справи, пожертви та допомогу. Саме цим вона більше всього і славилась. І царі надсилали офіційні подяки за добрі справи.

Значною подією стало будування церкви Усіх Святих тим, що кошти на неї дав сам Іван Мазепа. За планом, її будували у стилі українського бароко. Має вона всього два яруси. Та її вишуканість вражає. Вразила вона і Тараса Григоровича Шевченка, який з неї намалював картину.

Церква з блакитним куполом — це Миколаївська церква. Вона невелика, але згадки про неї були іще у 1400 році. Раніше вона було звичайною трапезною з передпокоєм.

img_3341

І як не згадати велику дзвіницю у Лаврі. Вона є самою високою спорудою на території. А також, за 14 років,  збудували 4 яруси. Кожен з них має архітектурні особливості та призначення. А ще це перша споруда на Русі з колонами. Архітектором був німець — Шедель.

  • Перший ярус призначався для книжного та рукописного архіву.
  • На другому була бібліотека.
  • А на третьому розташували дзвіницю.
  • Четвертий призначили для годинника.

Саме дзвони і були причиною того, що дзвіниця довго будувалась. Архітектора змушували чіпляти дзвони раніше ніж заплановано. Згодом це давало тріщини в необхідно було значну частину просто переробляти.

img_3310

З 1926 року територія Лаври стала історико-культурною спадщиною. Але фатальним часом став період Великої Вітчизняної війни. Німці вивозили усе, що було цінного. На жаль, потім вони підірвали Успенський собор.

 

img_3287 img_3299 img_3306 img_3307 img_3312 img_3314 img_3318 img_3320 img_3335 img_3339 img_3340 img_3341

Поширити