Кирилівська церква – свідок тисячолітньої історії

Кирилівська церква, яка знаходиться в мальовничому мікрорайоні Дорогожичі, розташована на вулиці Олени Теліги, 12 поряд з вулицею Фрунзе та Подільським узвозом, є одним із надзвичайно цікавих визначних місць Києва. В цьому храмі потрібно неодмінно побувати всім, кого цікавлять древні пам’ятки з глибокою історією і нерозгаданими загадками минулого. Цей храм має 900-річну історію, яка почалася ще в 1139 році. В той час чернігівський князь Всеволод Ольгович окопався під стінами Києва і поставив київському князю В’ячеславу ультиматум віддати йому місто. Останній не чинив опору і дозволив Всеволоду стати на київський стіл. Саме за часів правління Всеволода була збудована ця церква на околиці Києва в селищі Дорогожичі.

Свою назву храм отримав на честь Кирила і Афанасія Олександрійських, які були покровителями Всеволода Ольговича.

Випробування часом

197-001_-347Протягом багатьох віків церква пройшла крізь численні випробування, в результаті яких вона зазнавала часткової руйнації і занепаду. Під час набігів військ хана Батия у 1240 році Церкву розікрали, вона була спустошена і деякий час в ній був відсутній купол. Це призвело до часткового руйнування цінних настінних розписів.

Тривалий час про Кирилівську церкву не було ніяких згадок, і тільки на початку XVII століття завдяки князю Костянтину Острозькому почалося відродження храму. При церкві був започаткований монастир, але точної дати його створення на сьогодні ніхто не знає.

Протягом всього XVIIІ століття Кирилівський монастир розростався і розвивався. В 1760 році Іван Григорович-Барський розробив власний проект і по ньому збудував дзвіницю, а стіни Кирилівської церкви оздобили в стилі українського бароко. Тоді ж територію монастиря обгородили кам’яною стіною з маківками у вигляді куполів. Фрагмент цієї огорожі з напівзруйнованою маківкою можна і зараз побачити в парку поряд з церквою.

Читайте також:  Пікнік-зони в Києві або де можно скоштувати шашлик на природі

З 1929 року Кирилівська церква була названа історико-культурним музеєм, який пізніше увійшов у склад заповідника «Софія Київська».

Найцікавіше всередині

01-thumb-3Внутрішнє оздоблення цього унікального храму збереглося ще з домонгольських часів. Головний скарб храму – його настінний живопис. Близько 800 квадратних метрів унікальних фресок 12 століття, це варто побачити!

Одна із фресок зображає святого воїна, загальні риси якого дивовижно збігається зі словесним портретом одного із засновників Кирилівської церкви, Всеволода Ольговича.

Стіни храму на протязі всього його існування розписувалися неодноразово. Щоразу розписи накладалися один поверх іншого. В ХІХ столітті під час чергової реставрації раптово відвалився шматок штукатурки, який оголив фрески 12 століття. Це послужило поштовхом до початку проведення великомасштабних реставраційних робіт, якими керував професор А. Прахов.

На місці фресок, які не вдалося врятувати від руйнівної дії часу і людського втручання, було нанесені нові. Їх авторами є сьогодні відомі Н. Пимоненко, І. Селезньов, Х. Платонов, І. Їжакевич. Але найбільш відомим серед художників, які оздоблювали цей храм, є Михайло Врубель і його «Сходження святого Духа на апостолів». Найбільш вражаюча і цікава робота Врубеля – мармуровий іконостас. Його прикрашають 4 ікони із зображенням святих Кирила і Афанасія, написані цим видатним художником.

Коли відвідувачі переступають поріг Кирилівської церкви, їм потрібно спуститись по східцях приблизно на пів метра нижче того рівня, який сьогодні є ззовні цього унікального храму. Це означає, що зійшовши із сходів всередину приміщення відвідувачі опиняться на тому історичному рівні рельєфу, на якому стояв у час побудови Кирилівського храму Київ і його околиці. Цей храм – справжня, непідробна історична пам’ятка історії, яка збереглася до наших часів, незважаючи на трагічні події буремних століть, найтяжчі з яких припали на ХХ століття.

Читайте також:  Пікнік-зони в Києві або де можно скоштувати шашлик на природі

В Києві тільки Софіївський Собор і Кирилівська церква вистояли з часів Стародавньої Русі під натиском часу і людського втручання, і через товщу століть дозволяють нам доторкнутись до надзвичайно цікавої частки нашої багатолітньої історії.

Поширити