Органна і камерна музика – костел Святого Миколая

Наприкінці ХІХ сторіччя, а саме в 1897 році католицька спільнота складала близько 14% всього населення Києва. На той час в місті діяв тільки один костел – Олександрівський. Близько сорока тисяч прихожан не могли поміститися в ньому, одночасно перебувати на службі в середині храму могло тільки 1500 осіб. Але враховуючи те, що полякам ще не було прощено їх колишнє бажання відокремитися від Росії, про будівництво нового костелу тривалий час не могло бути й мови. Та вже в 1895 році під час візиту до Києва обер-прокурора Святійшого Синоду Побєдоносцева, видався зручний момент, і він зголосився на прохання римсько-католицької спільноти про будівництво ще одного католицького храму. Відразу ж по цьому було придбано ділянку і оголошено конкурс на створення проекту майбутнього католицького храму.

Історія будівництва костелу Святого Миколая

Kostel_st_nick_ctd4Дозвіл на зведення споруди костелу було отримано, і в 1899 році розпочато будівельні роботи. Конкурс на кращий проект, який було оголошено перед початком будівництва, виграв 23-річний архітектор С.В. Валовський. Спорудження другого католицького храму відбувалося під наглядом відомого київського архітектора В.В. Городецького, який доробив і вніс суттєві зміни до проекту студента Петербурзького інституту цивільних інженерів Валовського, який ще не мав достатнього досвіду в проектуванні і спорудженні подібних будівель. Завдяки цим змінам зовнішній вигляд споруди у стилі середньовічної французької готики було значно покращено.

Зведення храму почалося в долині ріки Либідь. Це місце виявилось не зовсім вдалим, тому що ґрунти були вологими. Щоб укріпити фундамент будівлі будівельниками була застосована нова на той час технологія набивання бетонних паль, запропонована інженером А.Е. Страусом. Основні конструктивні елементи будівлі також були залізобетонними. Будівництво костелу велося протягом 10 років на кошти, що жертвували приватні особи. Загалом на зведення Миколаївського костелу надійшло і було використано близько 500 тисяч рублів.

Архітектура

content_enterЗавдяки своєму таланту Городецький зміг створити фантастичний неготичний храм, фасади якого прикрашали скульптури химер і різних чудовиськ, які повинні були відлякувати злі сили. Над карнизами костелу і по його кутах оздобленням слугують грифони, напів звірі, напів птахи, а в щілинах стін будівлі ховаються невеличкі ящірки. Грифони, якими прикрашено будівлю ззовні, в християнському мистецтві вважаються символом пильності і сили, саламандра – прихильності до віри і чеснот. Миколаївський костел є шедевром архітектури ХХ сторіччя, від має легкі, витончені форми і вишукані пропорції. Всередині будівля була розкішно прикрашена вітражним склом, розписана сюжетами релігійних подій. Вітражі, встановлені під час будівництва храму, на жаль, не збереглися до нашого часу. Стіни Миколаївського костелу облицьовані керамічною плиткою червоного кольору, його дах вкритий візерунчастою марсельською черепицею.

Готичні форми будівлі відрізняються високими стріловидними вежами і шпилями, вона виглядає стрункою, легкою, витягнутою до неба. Ця унікальна споруда після її зведення стала окрасою тоді ще мало забудованого району міста, і сьогодні вона є однією з найцінніших архітектурних пам’яток столиці. Храм побудовано у вигляді продовгуватого григоріанського хреста. З найбільш мальовничого західного боку фасаду будівлі побудовано три портали, в їх тимпанах встановлені барельєфи на релігійну тематику. Центральний портал прикрашає величезне округле вікно, оздоблене вітражами, яке має вигляд троянди, виготовленої в готичному стилі і декорованої ліпною. Зверху розташований фронтон трикутної форми, який завершує цю вишукану композицію. Надзвичайне враження справляє зовнішній вигляд будівлі з ажурними стріловидними вежами, висота котрих сягає до 64 метрів. Бокові галереї прикрашені гербами польської шляхти, яка доклала своїх зусиль до заснування костелу Святого Миколая. Ще недобудовану споруду у 1909 році освятили.

Руйнівна дія історичних подій

426768_originalКоли почалася Перша Світова війна оздоблювальні роботи, які проводилися в середині будівлі були майже повністю зупинені, тому що Київ знаходився в прифронтовій зоні, а кошти, які передбачалися на його будівництво, мабуть були використані на військові потреби. В часи Радянської влади, в 30-ті роки костел потрапив під жорна боротьби з «релігійними пережитками», в результаті римсько-католицька спільнота і духовенство було репресоване, і до середини ХХ століття майже повністю знищене, а костел розікрали і в його стінах утворили склади.

Під час Другої Світової війни в 1943 році в Миколаївському костелі вирувала пожежа, причиною котрої став артилерійський обстріл. Після війни його трохи підремонтували, і обладнали в цьому приміщенні частину фондів, що належали Київському державному обласному архіву.

В 1978 році керівництвом Української республіки було вирішено створити в місті Республіканський Будинок органної і камерної музики з розміщенням його в Миколаївському костелі. Тут почали проводити реставраційні роботи, що були йому дуже необхідні. Під час виконання реставраційних робіт відновлено дах, замінено паркетну дошку на підлозі храму, встановлені нові вітражі, які виготовили в Прибалтиці. Фасадну частину будівлі облицювали плиткою, але через відсутність достатньої кількості грошей, виділених на ці роботи, повне облицювання плиткою не було виконане. Авторство реставраційних робіт належало О. Граужису і І. Тукалевському.

Католицький храм і органна зала

nikolaevskij-kostel1В 1981 році органна зала, розрахована на 748 слухачів почала працювати. Для костелу Святого Миколая в місті Крнові (Чехословаччина) майстрами фірми Rieger-Kloss створено орган, який максимально органічно вписується в архітектуру і відповідає внутрішньому оздобленню всього приміщення. Орган встановлено на вівтарі, а не на хорах, як зазвичай встановлюються такі інструменти в храмах – він був призначений для концертної зали. Цей надзвичайний інструмент зайняв собою три поверхи, і має 3846 труб з різним розміром. Найкоротші з них мають довжину 13 мм, найбільший розмір труб – 6 метрів. Виготовлені вони з дерев цінних порід і металу. Унікальний музичний інструмент з особливим звучанням має 55 регістрів – його сміливо можна віднести до десятки найкращих європейських органів. Зала Миколаївського костелу має надзвичайну акустику, що надає можливості шанувальникам насолодитися широким тембровим діапазоном інструменту, на якому можна виконувати найрізноманітніші музичні твори.

В 1992 році костел знову освятили, і відтоді він є також діючим храмом. Тепер тут можна не тільки насолодитися унікальним звучанням органа, але й відвідати церковну службу. Вона чергується з концертами, які дає ансамбль класичної музики ім. Лятошинського, квартет ім. Миколи Лисенка, Камерні ансамблі «Київ» і «Київ-Брасс», тріо «Равісан», органісти, солісти-інструментальники і співаки. І хоч сьогодні тут регулярно проходить служба, Миколаївський костел належить державі, так як він занесений до списку споруд, які не підлягають поверненню релігійним організаціям.

Щоб насолодитися звучанням чарівної органної музики і побачити унікальну архітектурну споруду Миколаївського костелу до Києва з’їжджаються багато чисельні екскурсії з різних куточків України і з-за кордону. Тут можна отримати незабутні враження, зарядитися позитивною енергетикою і наповнитися приємними емоціями. 25 червня 2001 року в костелі побував також і папа римський Іоанн Павло ІІ.

Миколаївський костел, Будинок органної і камерної музики, чи як його ще називають римсько-католицький костел Святого Миколая в Києві знаходиться на вулиці Великій Васильківській, 77.

Поширити