Історія столичного фунікулеру

Київський фунікулер – це один із видів транспорту, призначений для перевезення людей, і в той же час – архітектурна пам’ятка, датована ХІХ століттям, один з символів столиці і її гордість. Цим екзотичним видом транспорту користуються не тільки кияни, а й численні гості міста.

Історія появи фунікулера

2973440_originalСлово «фунікулер» має латинське походження, «funiculus» перекладається як «мотузка», і має значення піднімально-транспортного засобу з канатною тягою. Такий транспорт використовується для переміщення пасажирів на невелику відстань із значним кутом підйому.

Дуже давно круті схили на Подолі були для киян складними для подолання. Хвилястим стежиночкам на зміну прийшли дерев’яні сходи, якими можна було піднятися на Михайлівську площу. Потрібно було подолати рівно 500 сходинок, поєднаних 36 сходовими майданчиками, що не приносило особливого задоволення мешканцям міста.

В кінці ХІХ століття єдиним засобом пересування, який з’єднував Поділ і Верхнє місто був трамвай. Його маршрут пролягав Володимирським спуском. Андріївський спуск був значно крутішим, тому на його місці споруджувати трамвайну колію було неможливо. Але місто активно розвивалось і потребувало покращення транспортного сполучення. Саме це і стало основним мотивом проектування фунікулера. Такий вид транспорту був у той час недешевим, порівнюючи з трамваєм. Але тільки таким надійним способом можна було вирішити проблему транспортного  сполучення, яке пролягало через крутий пагорб.

«Електрична канатна залізна дорога», яка з’єднала б Михайлівську гору і Боричів Тік, почала будуватися 1903 році і за два роки будівництво було завершено. Бельгійське акціонерне товариство, якому належали міські трамваї, витратило на втілення цього проекту 230 тис. рублів. Ідея створення фунікулера належить А. Абрагамсону, спроектували і втілили в життя фунікулер інженери Н. П’ятницький і Н. Баришніков. Початкова довжина підйому повинна була складати 250 метрів. Фактично вона склала 200 метрів, тому що не було можливості знести приватний дім в нижній частині майданчика, вибраного для будівництва. Все обладнання і вагони фунікулера придбали в Швейцарії.

Перші вагони вміщали до 70 пасажирів і розвивали швидкість руху 2 м/сек.

8 травня 2005 року після проведення пускових випробувань почалось транспортування пасажирів.

Життя фунікулера

56-kievskiy-funikuler-foto-starogo-kieva-1910-godФунікулер був свідком революції, громадянської війни, розрухи і весь цей час не переставав працювати. Але в 1928 році тяговий трос занадто зносився, і під час його заміни верхній вагон зірвався і полетів донизу. Швидкість його падіння стрімко росла і зі страшною силою він вдарився об нижній вагон, обидва вони повністю розбилися. Під час цієї катастрофічної події ніхто не постраждав, проте аварійний випадок став причиною проведення реконструкції всього комплексу.

Нові вагони цього разу виготовили вже в Києві. На заводі електротранспорту покращили конструкцію гальмівної системи. Крім того, було подовжено на 38 метрів шлях, який проходили вагони фунікулера. Нижня станція знаходилася на вулиці Революції (тепер гетьмана Сагайдачного).

Чергову реконструкцію було здійснено в 1984-1986 роках. Тоді верхню станцію подовжили на 5 метрів, повністю перебудовали нижню станцію, замінили канатовидний шків, що експлуатувався близько 80 років.

Після реконструкції у 2008-2009 роках було проведено заміну естакади, тягових систем, оновлено вагони. Останній ремонт фунікулера провели в 2013 році.
Сьогодні Київський фунікулер є не тільки міським видом транспорту. Цей унікальний спосіб перевезення пасажирів є надзвичайно цікавим для гостей міста, які постійно приїжджають сюди на екскурсію. Щорічно фунікулер перевозить більше 5 млн. пасажирів.

Цікаві факти

1437380661_0_7f910_ef31f654_xlРізниця висот між станціями – 75 метрів. Сьогодні довжина траси складає 222 метри. Ширина колії, по якій рухаються вагони – 1200 мм. Нахил траси – 18-200. У кожному вагоні можна одночасно перевозити до 100 пасажирів, для 30 з них передбачені сидячі місця.

Швидкість руху вагонів фунікулера 2-3 хвилини. За одну годину перевозиться до 4000 пасажирів.

Принцип роботи фунікулера – маятниковий. Два вагони, які не обладнані моторами, жорстко з’єднані між собою за допомогою канату, який перекинуто через шків. Він встановлений на верхній станції. Вагони переміщуються симетрично один відносно одного вгору і вниз, і роз’їжджаються в центральній точці траси.

Фунікулер працює з 6.00 до 23.00 і сполучає між собою дві станції: нижню – Поштову площу і верхню – Михайлівську площу.

Поширити